Чумалівський ліцей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області

Освітня програма

Чумалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Чумалівської сільської ради Тячівського району

Закарпатської області

на 2019/2020 навчальний рік

ЗМІСТ

РОЗДІД 1

Призначення школи та засіб її реалізації

РОЗДІЛ 2

Опис «моделі» випускника школи

РОЗДІЛ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

РОЗДІЛ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Пункт І. Загальні засади

Пункт ІІ. Навчальні плани

Пункт ІІІ. Порядок вивчення окремих предметів і реалізація варіативної складової навчального плану.

Пункт ІV. Організація навчання для дітей з особливими освітніми потребами (опп).

Пункт V. Особливості організації освітнього процесу.

Пункт VІ. Викладання годин інваріантної і варіативної складової, що не мають повної кількості годин за семестрами.

Пункт VІІ. Структура робочого навчального року.

РОЗДІЛ 5.

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

РОЗДІЛ 6.

Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

РОЗДІЛ 7.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 1

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку сіл Чумальово та Рівне, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо, засобами організації гурткової роботи в школі (Додаток 3);

· поглиблене вивчення окремих предметів;

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

· надання широкого спектра додаткових освітніх програм.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю три роки.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

· випускник школи добре проінформована особистість;

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;

· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентнийуставленні до життя —реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник школи І ступеня:

· свідомо дбає про підтримку, збереження й розвиток власного фізичного здоров’я. має достатні уявлення про свій внутрішній світ, «психічне Я»;

· виявляє знання й достатній рівень володіння рідною мовою;

· має необхідні знання з англійської мови, інформатики;

· уміє спілкуватися, слухати, може відчувати почуття іншої людини, прагне допомагати людям. Уміє робити добро. Хоче й уміє пізнавати себе й інших. Володіє почуттям такту;

· здатна творчо засвоювати знання. Має гнучкий стиль мислення;

· має сформовану потребу саморозвитку, потребу управління власним тілом і емоціями;

· має сформовану адекватну самооцінку. Володіє еталонами стосунків із батьками, ровесниками, бережного ставлення до природи, речей. Позитивно ставиться до власної діяльності;

· має достатньо розвинений художній смак. Розуміє й любить прекрасне.

Випускник школи ІІ ступеня:

· на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;

· має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);

· володіє основами комп’ютерної грамотності;

· має достатні знання з іноземних мов;

· має достатні знання для здобуття подальшої освіти;

· розуміє необхідність турботи про довкілля;

· знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;

· оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;

· дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя;

· готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник школи ІІІ ступеня:

· має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;

· володіє іноземною мовою на базовому рівні;

· має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);

· має міцну нервову систему. Дбає про збереження власного здоров’я, має чіткі уявлення про свій внутрішній світ, «психічне Я»;

· знає і поважає культуру України та інших народів;

· знає основи системи правоохоронної системи, конституційного ладу України, має початкові знання з цивільного, сімейного, трудового, кримінального права;

· поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;

· дотримується правил культури поведінки і спілкування;

· прагне духовного і соціального добробуту;

· має розвинену здатність адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативна, творча.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє. Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі села, району.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

І. Загальні засади

Тип навчального закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Мова навчання – українська мова

Змінність навчання – одна зміна

Кількість педагогічних працівників – 28; з них – 8 учителів-методистів; 12 старших учителів Мережа класів, учнів

Мережа класів, учнів

ІІ. Навчальні плани

Робочий навчальний план складено на основі Типових освітніх програм:

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність, вивчення яких будуть подані в рамках навчальних планів.

Для 1-го класу програма складена на основі Типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом Р.Б.Шияна, відповідно державного стандарту початкової освіти затвердженого Постановою Кабінету Міністрів 21 лютого 2018 року №87, наказом МОН України від 21 березня 2018 року №268.

Робочий навчальний план для учнів початкової школи 1 клас

Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Години передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Директор школи В.M. Маркуш

Для 2-го класу програма складена на основі Типової освітньої програми початкової освіти цикл І (1-2 класи) (автор Савченко), відповідно до державного стандарту початкової освіти затвердженого Постановою Кабінету Міністрів 21 лютого 2018 року №87, наказом МОН України від 21 березня 2018 року №268.

Робочий навчальний план для учнів початкової школи 2 клас

Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Директор школи В.М.Маркуш

Для учнів 3-4 класів програма складена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, наказ МОН України від 20.04.2018 року №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» для учнів 3-4 класів (таблиця 1);

Робочий навчальний план для учнів початкової школи 3-4 класи

Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Години передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Директор школи В.M. Маркуш

Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов. (Таблиця 10).

Робочий навчальний план для учнів основної школи 5-9 класи

Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Директор школи В.М.Маркуш

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 )з філологічним профілем для учнів 10-11 класу.

Робочий навчальний план для учнів старшої школи 10-11 класи (профільний предмет української мова і література)

Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

*Години передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Директор школи В.М.Маркуш

ІІІ. Порядок вивчення окремих предметів і реалізація варіативної складової навчального плану.

З урахуванням сучасних пріоритетних завдань початкової школи, з метою кращого оволодіння мовними, математичними знаннями, уміннями, навичками з варіативної складової навчального плану освітньої програми школи загальної середньої освіти І ступеня відведено по 1 годині на індивідуальні консультації та групові заняття : з української мови у 1-4 класах, з математики у 2-4 класах.

Варіативна складова навчального плану освітньої програми загальної середньої освіти школи ІІ ступеня розподілена таким чином, де враховано освітні потреби і індивідуальні інтереси учнів, допрофільну підготовку.

Зокрема, введено курс за вибором „Етика” в 5-6 класах.

У зв’язку із вивченням предмета в 5 класі „Історія України” та полегшення адаптації учнів, відведено в інваріантну складову навчального плану за рахунок варіативної складової 1 год. на вивчення історії для підсилення.

У 6 класі відведено на факультативні курси з зарубіжної літератури – 1 година, історії України - 1 година.

У 7 класі на факультативне вивчення предметів варіативної складової виділено: біологія – 0,5 год., історія – 1 год., німецька мова – 1 год. З метою до профільної підготовки: у 8 класі з варіативної складової виділено на факультативне заняття з української мови – 0,5 год., англійської мови – 0,5 год., біології – 0,5 год., математики – 0,5 год., німецької мови – 0,5 год. У 9 класі на факультативне вивчення відведено: з англійської мови – 0,5 год., української мови – 0,5 год., математики – 0,5 год.

З метою сприяння духовному самовизначенню учнів введено курс за вибором „Християнська етика” у 5-9 класах по 0,5 год.

Варіативну складову навчального плану освітньої програми школи загальної середньої освіти ІІІ ступеня використано з урахуванням профільної підготовки, освітніх потреб учнів та підготовки до ЗНО.

В 10 класі для вивчення профільних предметів української мови і літератури виділено з варіативної складової до інваріантної по 2 години на тиждень. З метою викладання навчальної програми із зарубіжної літератури виділено 1 годину із варіативної складової у інваріантну.

Враховуючи вікові особливості школярів 10 класу введено курс за вибором «Етика та етикет» – 1 година на тиждень за рахунок варіативної частини.

Відведено на вивчення факультативних курсів в 10 класі з історії України 1 година, англійської мови – 1 година.

Варіативна складова в 11 класі реалізована слідуючим чином: по 0,5 год. відведено на підсилення предметів – історія України, людина і світ, астрономія, екологія. Враховуючи освітні потреби учнів на факультативні вивчення з інформатики відведено – 1 година, з історії України – 0,5годин, біології – 1 година, української мови – 0,5 годин.

ІV. Організація навчання для дітей з особливими освітніми потребами (ОПП)

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів інклюзивно-ресурсноого центру, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створено 3 класи з інклюзивним навчанням де навчаються 4 учнів з особливими освітніми потребами.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання; облаштування кабінетів психологічного розвантаження і проведення корекційно-розвиткових занять.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Освітній процес для дітей з особливими освітніми потребами організований в інклюзивних класах:

· 2 клас (1 учениця, Стойка І.);

· 3 клас (1 учень, Коваленко В.);

· 7 клас (2 учнів, Паканич А., Паканич Д.).

Згідно висновків районного ресурсно-інклюзивного центру, для учнів з ОПП складено індивідуальні навчальні плани: для 2 класу (Стойка І.) за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з ООП (додаток. Таблиця 10), 3 класу (Коваленка В.) за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з ООП (додаток. Таблиця 11) Наказ МОН України №693 (25.06.2018 року). Для учнів 7-го класу за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з ООП наказ МОН від 12.06.2018 року №627 (Додаток Таблиця 18).

Навчальний план учениці 2-го класу з ООП Стойки Ірини (затримки психічного розвитку) Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Директор школи В.М.Маркуш

Навчальний план учня 3 класу з ООП (затримки психічного розвитку) Чумалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 – 2020 навчальний рік

Директор школи В.М.Маркуш

Навчальний план учнів 7 класу з ООП (з інтелектуальними порушеннями)

на 2019-2020 навчальний рік

Директор школи В.М.Маркуш

V. Особливості організації освітнього процесу

Згідно нормативних документів Міністерства освіти і науки України, поділено на групи класи з вивчення предметів:

Збільшено, в зв’язку з поділом, години інваріантної складової навчального плану.

Для забезпечення заняттями з фізичної культури всіх учнів школи з 01.09.2019 року створено спеціальну медичну групу з учнів, які через певні вади в здоров’ї звільнені від основних уроків фізкультури. Відведено додатково 2 години на заняття у спеціальній медичній групі в основній школі.

VI. Викладання годин інваріантної і варіативної складових, що не мають повної кількості годин за семестрами

Розподіл годин інваріантної складової для вивчення по семестрах

Розподіл годин для вивчення варіативної складової по семестрах

VII. Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.

Структура навчального року:

Затвердити структуру 2019 – 2020 навчального року для освітнього закладу:

Навчальні заняття організовуються за семестрами :

І семестр:

з 02 вересня по 27 грудня 2019 року

Осінні канікули з 26 жовтня по 03 листопада 2019 року.

Зимові канікули з 28 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року.

ІІ семестр:

з 13 січня по 29 травня 2020 року

Весняні канікули: з 28 березня 2020 року по 05 квітня 2020 року.

3. Державні святкові і вихідні дні згідно чинного законодавства.

4. Навчальний рік завершити з урахуванням проведення державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи.

Розклад уроків:

1. 8.00 – 8.45
2. 8.55 – 9.40
3. 10.00 – 10.45
4. 11.05 – 11.50
5. 12.00 – 12.45
6. 12.55 – 13.40
7. 13.45 – 14.30
8. 14.45 – 15.20

Тривалість уроків у 1 класі – 35 хв., 2-4 класах – 40 хв., 5-11 класах – 45 хв.

Розділ 5.

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2018/2019 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1,2).

Розділ 6.

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Необхідною умовою формування компетентностей на думку педколективу школи є діяльнісна,тобто спрямованість навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей буде сприяти встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу у гімназії є різні типи уроків:

· формування компетентностей;

· розвитку компетентностей;

· перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

· корекції основних компетентностей;

· комбінований урок, та ін..

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться лекційні та навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму, особливо у старшій школі.

Практичне заняття, експериментальні завдання, оглядова конференція, оглядова екскурсія – передбачають обговорення ключових положень вивченого матеріалу, реалізовують міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу,припускають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів.

Освітній процес в гімназії базується на нових підходах до навчання, які ґрунтуються на засадах педагогіки партнерства, співпраці між гімназистами та вчителями. Професійна свобода вчителя гімназії покладає на його плечі відповідальність, яка передбачає, зокрема, добір методів навчання відповідно до освіт­ніх потреб різних учнів та фокусування на розвитку компетент­ностей для життя, вміння працювати з інформаційно-комунікаційними технологіями та природно інтегрувати їх в освітній процес, а також налагоджува­ти комунікацію з батьками. Зміна фокусу навчання у бік практики, інтерактивності та функ­ціональності покладає відповідальність і на учнів, які, вільно ви­словлюючи свою позицію на уроці, вирішуючи пізнавальні завдан­ня, співпрацюючи з однокласниками в команді, дбають за резуль­тат (не тільки за оцінку) у процесі навчання.

Розділ 7.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Адміністрація та педколектив школи, як наслідок успішної реалізації освітньої програми, мають наступні очікувані результати:

· якісний рівень навчальних досягнень учнів;

· позитивний імідж навчального закладу;

· впроваджена система компетентнісного навчання;

· в учнів сформовані ключові життєві компетентності;

· висока життєва адаптивна компетентність учнів.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти у гімназії складається з наступних компонентів:

· кадрове забезпечення освітньої діяльності;

· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

· якість проведення навчальних занять;

· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти у гімназії є:

· оновлення методичної бази освітньої діяльності;

· контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

· моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

· створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Особистісне спрямування освіти у гімназії зумовлює необхідність інтегровано оцінювати її якість в єдності індивідуальних характеристик особистості, педагогічних показників організації освітнього середовища і соціальних параметрів функціонування освітньої системи. За характером впливу на якість шкільної освіти у гімназії можуть використовуватися такі показники для її оцінювання:

– результативності (рівень навченості, вихованості, соціальної зрілості,спортивні досягнення);

– ефективності (економічна або соціальна, прийняття рішень, збереження здоров’я, рівень правопорушень);

– доцільності (досягнення поставлених цілей, упровадження засобів, психологічний супровід);

– оптимальності (сформованість цілісної системи освіти);

– розвитку (динаміка змін, креативність);

– забезпечення (ресурси, комп’ютеризація, матеріально-технічна база);

– потенційних можливостей (кадровий склад, підвищення кваліфікації).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей школярів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

– організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

– окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

– предмети за вибором;

– роботу в проектах;

– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.